/Files/images/Психолог-1.jpg

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ ВІТАЄ ВАС!
Різанова Вікторія Павлівна!

З 2013 року працює практичним психологом закладу.

Має вищу освіту!!!
_______________________________________________________________________________________

/Files/images/LEGO/lineyka_cvety.gif

Практичний психолог закладу:
  • ·керується етичним кодексом психолога;
  • ·дотримується педагогічної етики;
  • · будує діяльність на основі доброзичливості, довіри в тісному співробітництві з усіма учасниками навчального процесу
  • ·підвищує рівень психологічних знань вихователів, батьків, дітей;
  • ·постійно підвищує свій професійний рівень.
Основні завдання психологічної служби закладу:
  • ·проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;
  • ·консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;
  • ·розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами;
  • ·допомога дітям, які мають проблеми в поведінці, або які опинилися в складній життєвій ситуації;
  • ·психологічний супровід новоприбулих дітей;
  • ·визначення психологічної готовності дітей 6-річного віку до навчання у школі.

Мета психологічного супроводуполягає у забезпеченні оптимальних соціально-психологічних умов для збереження психологічного здоров’я дитини, сприянні повноцінному розвитку її особистості у родині й дитячому садку та формування її як суб’єкта життєдіяльності.

_______________________________________________________________________________________

/Files/images/LEGO/lineyka_cvety.gif

Напрямки роботи практичного психолога

в ДНЗ з дітьми

Робота з дітьми: Робота з педколективом: Робота з батьками:

- діагностична ; -семінари; - бесіди;

- корекційно - відновлювальна; - консультації; - консультації;

- ігрова терапія; - просвітницька робота; - анкетування;

- психогімнастика. - анкетування, тестування. - інформаційні стенди.

Корекційна робота при проявах агресії:

1.Бесіда з батьками, визначення проблем;

2.Визначення напрямів роботи з дитиною;

3.Психокорекційні ігрові вправи для усунення агресії дитини;

4.Елементи псих одрами для зняття емоційного напруження дитини;

5.Психомалюнок, намальований разом з дорослим;

6.Рекомендації батькам:
  • ігнорувати агресивну тенденцію в дитини, не фіксувати на них увагу інших;
  • включати агресію в контекст гри, надавати їй нового соціального змісту;
  • заборонити дитині проявляти агресію.

/Files/images/LEGO/lineyka_cvety.gif

Корекційна робота з тривожною дитиною:

1.Бесіда з батьками, визначення проблем;

2.Визначення основних напрямів колекційної роботи

3.Вправи із залученням дитини до уявних ситуацій

4.Ігнорування конфліктних ситуацій

5.Розробка тактики збереження свого фізичного та психічного здоров’я.

6.Рекомендації батькам:

  • навчити дитину відчувати позитивні емоції;
  • гратися з дитиною, підвищувати її емоційний фон, збагачувати гру новими елементами;
  • установити з дитиною відносини довіри та доброзичливості.

/Files/images/LEGO/lineyka_cvety.gif

Корекційна робота з імпульсивною дитиною:

1.Бесіда з батьками, визначення проблем;

2.Визначення напрямів роботи з дитиною;

3.Психокорекційні ігрові вправи

4.Використання елементів арт-терапії

5.Навчання дитини елементами аутотренінгу

6.Домашні заняття з елементами арт-терапії, що проводяться всією родиною

7.Рекомендації батькам:

  • формувати мотивацію досягнень дитини;
  • уміння знімати нервово-психічне напруження;
  • навчати дитину прийомам психорегуляції, утримання уваги;
  • використовувати спокійні заняття, ігри для дитини.

_______________________________________________________________________________________

Консультація для батьків:

«Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ»

Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка. Адже, відповідно до ст..4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язково. Складовою безперервної освіти в Україні.

Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до З років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5—5,5 років. У будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка?

1.На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт.

2.Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.

3.Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.

4.Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.

5.До кінця раннього віку в дитини з'являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.

Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов'язують:

·і з попередніми умовами виховання, під впливом яких формується поведінкова реакція;

·і зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;

·і з організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;

·і з індивідуальними особливостями: віковими, психологічними психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

Прихід до дитячого садка— перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

Адаптація– це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:

·Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;

·Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;

·Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група– ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група– малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостіні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група– діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

_______________________________________________________________________________________

Рекомендації для батьків:

"Щоб процес адаптації не затягувався"

Необхідно:

·Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;

·Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;

·У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;

·Наблизити домашній режим до садкового;

·Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;

·Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадка.

Правильна поведінка рідних у період адаптації дуже важлива, педагоги повинні надати рекомендації батькам:

·Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;

·Не залишати дитину на цілий день у групі;

·Гуляти на майданчику після відвідування садка;

·Давати із собою улюблені іграшки;

·Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;

·Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;

·Зустрічати дитину з посмішкою;

·Розповідати якомога більше позитивного про садок;

·Підтримувати самостійність дитини вдома.

/Files/images/LEGO/lineyka_cvety.gif

Кiлькiсть переглядiв: 4148